Для учнів

Пам'ятки для роботи учня на уроці історії

  

Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів

           Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.

        Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.

         Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).

        Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:

•  коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;
• де вони проходили;
• за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;
• який розвиток вони отримали надалі;
• яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;
• яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;
• який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;
• випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;
• які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?

 

   Схема аналізу подій з хронологічної точки зору

(локалізація подій у часі)

• коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;
• на який період історії людства вони припадають;
• як ця  подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;
• як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;
• складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.

 

   Визначення місця історичних подій у просторі

(використання карти як історичного джерела)

•  правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);
•  запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);
•  навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо 
• зображуються на них схожими позначками;
• зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;
• працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;
• на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.

 

 Схема аналізу історичного документу

           Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника).

          Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.

• Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?
• Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?
• Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?
• Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?
• Якими мотивами керувався автор документу?
• Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?

 

  Схема характеристики історичної особи

 (складання історичного портрету)

• Історичні умови,  виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.
• Цілі діяльності та можливості їх досягнення.
• Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.
• Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.
• У чому значення діяльності цієї особистості.
• Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?

  

   Складання плану

•  Уважно   прочитайте  назву теми плану, текст параграфу.
•  Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.
•  Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.
• 3апишіть головні,  на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.
•  Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.
•  Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.
•  3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.
•  Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.

 Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.

 

  Конспектування

           Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).

 –   Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.

 –   Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).

 –   Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.

 –   Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.

 –   Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.

 

  Узагальнення

        Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).

 –   Виділіть головне поняття в отриманому завданні.

 –   Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.

 –   Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.

 –   Проаналізувавши їх,  виділіть спільні риси.

 –   Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.

 

Порівняння

           Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:

 –   засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;

 –   виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.

 –   чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;

 –   порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;

 –   стисле узагальнення та його запис.

 

План аналізу карикатури / плакату / картини

1. Хто автор картини, плакату, карикатури?

2. Що зображено?

3. Яка назва роботи? Присутні написи, підпис?

4. Яка мета створення твору?

5. Наскільки зображення співвідноситься з підписом до нього?

6. Коли сталися зображені події?

7. Де відбувалися зображені події?

8. Які характерні ознаки даного місця і що ви про нього знаєте?

9. Представники яких соціальних груп зображені?

10. Чому автор обрав саме такий склад учасників? Поясніть/ обґрунтуйте освою точку зору.

11. Оцініть позицію автора щодо зображеного.

12.Наскільки об’єктивно характеризує сюжет картини події того часу, століття, епохи?

 

Пам'ятка

по виконанню олімпіад них завдань з історії

 1. Перед тим як приступити до роботи:

 – уважно црочитайте всі завдання і зважте свої знання щодо них;

 – спочатку беріться до виконання тих завдань, які ви знаєте найкраще;

 – завдання, відповіді на які ви не знаєте, відкладіть на кінець роботи, але обов'язково залиште час для їх обдумування й виконання.

 

2. Намагайтеся виконати всі завдання. Пам'ятайте, що відсутність відповіді – це 0 балів, а наявність навіть недосконалої відповіді може вам принести певні бали.

 

3. Беручись до виконання описового завдання:

 – ще раз уважно перечитайте його умову, зосередьтеся й поміркуйте, чи правильно ви зрозуміли, що від вас вимагає це завдання;

 – проаналізуйте свої знання із запропонованого питання, складіть план відповіді – це допоможе побудувати відповідь чітко й логічно;

 – визначте хронологічні й фактологічні межі вашої відповіді, відберіть ті факти, які вам справді потрібні. Пам'ятайте, що ваша відповідь має бути достатньо аргу­ментованою (насиченою іменами, датами, подіями, історичною термінологією), але не переобтяжена деталями, що не мають безпосереднього відношення до суті питання.

 

4. Користуйтеся чернеткою, яка особливо потрібна для:

 – складання й запису плану відповіді;

 – виконання завдавдь, пов'язаних із визначенням понять – визначення краще спочатку записати на чернетці, без поспіху обміркувати його, за потреби – вдосконалити, і лише потім переносити у роботу;

– виконання завдань, пов'язаних із розташуванням багатьох подій у хронологічній послідовності.

 

5. Виконуйте роботу якомога акуратніше, чітким, зрозумілим почерком і, за можливості, без закреслень (якщо закреслення є, то вони повинні бути акуратними). Пам'ятайте, що ваша оцінка залежить і від психологічного сприйняття вашої роботи членами журі, які її перевіряють.

 

6.Чітко нумеруйте відповіді і доповнення до них, щоб було зрозуміло, якого питання ця відповідь стосується. Якщо є доповнення до відповіді в іншому місці роботи, обов'язково вкажіть це.

 

7. 3алишайте між відповідями на запитання кілька вільних рядків. Це не лише візуально відокремить одну відповідь від іншої, а й зробить роботу акуратнішою та легшою для сприйняття, а також дасть змогу дописати, у разі потреби, доповнення до відповіді.

 

8. Не робіть на сторінках жодних позначок, за допомогою яких можна ідентифікувати зашифровану роботу – це підстава для вашої дискваліфікації.

 

9. Не забувайте, що для виконання завдання на контурних картах вам потрібні кольорові олівці, фломастери, ручки і лінійка, але їх наявність не є обов'язковою. Якісно виконати завдання можна й одними кольором, вдало використовуючи систему умовних позначень.

10.Чітко розрахуйте час, потрібний для виконання кожного із завдань; складіть план використання часу і дотримуйтеся його, постійно стежачи за годинником.