Повна версія портфоліо тут (натискай)

РОЗВИТОК ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ШЛЯХОМ УПРОВАДЖЕННЯ  ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ  ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

Опис власного педагогічного досвіду вчителя історії

Калашник Тетяни Олексіївни

 В умовах оновлення освіти запровадження компетентнісного підходу є одним із засобів формування вільної, активної, творчо мислячої особистості, яка здатна орієнтуватися в нових умовах, самостійно шукати необхідну інформацію, реалізувати свої здібності та можливості, застосовуючи здобуті  знання на практиці. На це нас націлює новий Державний стандарт, у якому компетентісний підхід визначений як один  з пріоритетних.

 Державний стандарт орієнтує на здобуття учнями компетентностей, що охоплюють не лише знання, уміння, навички, а й отримання життєвого досвіду, формування ціннісного ставлення до людей, речей тощо. Предметні компетентності визначаються до кожного предмету, кожного року навчання і є стадіями, рівнями набуття загальнопредметних та ключових компетентностей.

 Актуальність досвіду полягає у створенні цілеспрямованого та системного підходу  до розвитку творчої особистості учня як на уроках, так і в позаурочний час. Значимість й актуальність упровадження компетентнісного підходу обумовила вибір методичної проблеми, над якою працюю: «Розвиток предметних компетентностей учнів шляхом упровадження інформаційно-комунікаційних технологій навчання».

 Провідна ідея досвіду полягає в поєднанні використання інформаційно-комунікаційних та елементів інтерактивних технологій  навчання.

 Новизна досвіду полягає в розробці методів, прийомів відповідно до  можливостей та втілення в учбовий процес інформаційно-комунікаційних технологій.

 Перспективність досвіду – у пошуках шляхів організації роботи, яка б сприяла розвитку творчої особистості учня, підвищення його мотивації до навчання, прагнення до оволодіння знань із предмета.

 Мета досвіду – створити систему вправ, цікавих завдань із метою формування предметних компетентностей учнів,використовуючи можливості інформаційно-комунікаційних технологій.

 Відповідно до мети визначено такі основні завдання досвіду:

    розвивати вміння називати основні дати; визначати послідовність подій, процесів; співвідносити дати й події, дати й персоналії, дати і предмети, дати й тексти історичних джерел;

    формувати вміння читати, аналізувати картографічний матеріал;

    розвивати вміння працювати з історичними джерелам різних типів: текстовими, візуальними, речовими, включаючи ті, що знаходяться в колекціях музеїв тощо;

    розвивати логічне мислення;

  навчати учнів знаходити інформацію, використовуючи різну довідкову літературу, Інтернет-ресурси; аналізувати, порівнювати, узагальнювати, систематизувати  отриману інформацію;

  навчати використовувати набуті знання, уміння та навички  в різних життєвих і/або проблемних ситуаціях;

   формувати вміння оцінювати, порівнювати факти, дії, події, реформи, погляди тощо;

  розвивати навички доказово, точно,  логічно, правильно й доцільно використовуючи термінологію, відстоювати, аргументовано доводити правильність власної позиції,

    долучати до надбань культурної спадщини людства;

    прищеплювати інтерес до вивчення предмета.

 Науково-теоретичне підґрунтя

 Проблеми компетентнісного підходу, компетентностей  є предметом дослідження багатьох науковців. Різні аспекти компетентнісного підходу аналізують  М.Головань [4], О.Локшина [10], О.Савченко [20], Г.Селевко [21], А.Хуторський [26] тощо.

 Загальні теоретичні положення впровадження компетентнісного підходу до навчання історії в школі розробляли К. Баханов[1],В.Власов [3], О.Пометун [17], Г. Фрейман [25] тощо.

 Окремі питання (зміст, формування, перевірка, оцінка) предметних компетентностей розглядаються у працях учених та педагогів Н.Бібік [2], В.Власов [3], Л.Коноваленко [9], О.Луніка [12], С.Паламар [16], Г.Фрейман[25].

 Загальновизнаними предметними історичними компетентностями є такі: хронологічна – здатність орієнтуватися в історичному часі; просторова – здатність орієнтуватися в історичному просторі; інформаційна – здатність працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, виявляти та критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел; логічна – здатність визначати та застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, а також зіставляти різні інтерпретації цих подій та явищ; аксіологічна – здатність формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей.

 Сутність досвіду

 На всіх етапах уроку є можливість застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Серед переваг їх використання те, що є  можливість поєднати в комп’ютерному навчальному засобі текстових, графічних, аудіо-та відеоматеріалів, що дає змогу максимально унаочнити навчальний матеріал; інтерактивність, логізація та структурування інформації в презентації дає можливість більш точно розподілити та зекономити час на уроці; захоплення сучасними учнями комп’ютерними технологіями активізує їхню роботу протягом уроку. Більшість прийомів,  наведених нижче, можна унаочнити в презентації. Зокрема, такі вправи, як «Так-Ні», «Знайди помилку»,  «Узагальнююче слово», «Знайди зайве», прийоми «Чиста дошка», «Чорний ящик», «Логічний ланцюжок», «Криптограма», «Загадкова карта», «Галерея портретів», «Історичне рівняння», «Анаграма», ребуси, кросворди, використовуються з метою розвитку логічної компетентності учнів. Такі прийоми, як «Здивуй», «Чорна скринька», «Відео» доцільно застосувати на етапі мотивації навчальної діяльності з метою створення атмосфери зацікавленості, бажання учнів дізнатися  про щось нове. Інші прийоми та методи активно використовуються на етапах актуалізації опорних знань та закріплення знань і умінь (додаток А).

 Для формування хронологічної компетентності учням пропонується  виконати різноманітні задачі на встановлення віддаленості події, співвідношення року зі століттям, тисячоліттям, установлення хронологічної послідовності, скласти хронологічні, синхроністичні  таблиці, пограти у «Хронологічне лото». Презентації використовуються, щоб показати наочно правильний хід рішення завдань. Спочатку учні виконують завдання за аналогією, а потім самостійно.

 На уроках систематично виконується робота з картою,  яку учні вчаться читати, аналізувати, робити власні висновки. Це сприяє розвитку просторової компетентності.

 На уроках учні знайомляться з історичними джерелам різних типів, що сприяє формуванню інформаційної компетентності та розвитку вміння  критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин та інформації, враховувати і зважувати альтерна­тивні думки, приймати виважені рішення, дискутувати.

 У презентаціях використовуються опорні схеми, таблиці, текстові, візуальні джерела, історичні карти. Це полегшує сприйняття та засвоєння навчального матеріалу; дає можливість просто пояснити досить складне явище; побачити те, що зберігається в музеях, архівах, знаходиться за кордоном, у сховищах тощо.

 Учні досить часто самі допомагають проводити урок і виступають співдоповідачами, «учителями» під час розгляду окремих питань, підготувавши заздалегідь власні презентації або повідомлення.

 Спостереження школярів за побудовою презентацій учителя допомагає їм навчатися робити нотатки, складати тези, опорний конспект тощо.

 Для формування аксіологічної компетентності на уроках використовуються такі методи: «Прес», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Навчаючи – учуся», «Обери позицію»,  «Я – екскурсовод» (підготовка та проведення учнем на уроці візуальної екскурсії відповідно до теми уроку); «Я – учитель» (робота учня під керівництвом учителя з учнями свого класу під час розгляду окремих питань). Систематично на уроках використовується  робота в парах, групах. Учні мають можливість не тільки висловити власні думки, почути точку зору інших, але й набувають комунікативних умінь та навичок, що сприяє реалізації виховного компоненту уроку: учні розвивають навички працювати в команді, уміння слухати один одного. Такі форми роботи знімають напругу, надають слабким учням упевненості в собі, емоційної та інтелектуальної підтримки команди тощо. Використання інтерактивних методів на уроці – це спосіб створити комфортні умови навчання, атмосферу доброзичливості і взаєморозуміння, допомоги учневі  розвивати свої здібності, упевненість у своїх силах, налаштувати на успіх.

 У позакласній роботі активно використовуються різноманітні методи та прийоми, які сприяють формуванню ключових компетентностей учнів:  випуски стіннівок різноманітної тематики, виставки малюнків (додаток Б), проведення брейн-рингів, вікторин, квестів (додаток В), створення учнями власних проектів, презентацій (додаток Г), участь у конкурсах, турнірах тощо.

 Результативність досвіду

 Свідченням того, що робота має певні результати є активна участь учнів в олімпіадах, конкурсах, змаганнях.  Так, у ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії Ворожка Анатолій посів 6-е місце (2011р.), Баня Марія – 5-е місце (2012р.),  Гриненко Т. – 5-е місце (2014р.), 3-є місце (2015р.).

 Учні беруть активну участь у різноманітних позакласних заходах (квестах, брейн-рингах, інтелект-шоу тощо) у рамках тижнів історії     (додаток Д); краєзнавчо-пошукових експедиціях тощо.

 Творчі роботи моїх учнів неодноразово були відзначені на конкурсах.У 2011 р. на міському етапі Всеукраїнської історико-географічної експедиції «Історія міст і сіл України» в номінації «Нарис-опис міста чи села» робота Чернобрової А. «Сторінки історії села Юнаківка» посіла 1-е місце; робота виконана в рамках масового походу школярів «Сумський радіус» – 1-е місце. На VІІ Всеукраїнському конкурсі учнівських пошукових робіт «Слідами історії», який проводила Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба» у рамках міжнародної програми молодіжних історичних конкурсів «EUSTORY», Токар Є. отримала диплом за роботу «Палацова-паркова архітектура с. Кияниця Сумської області – садиба Лещинських». У2011 р. на Всеукраїнському конкурсі творчих робіт «Ідея соборності України. Історія України й державотворення» робота Онищенко Я. відзначена як найкраща. У конкурсі експедицій з історичного краєзнавства з активним способом пересування група учнів 6-Б класу посіла 1-е місце. У2012 р. на конкурсі експедицій з історичного краєзнавства з активним способом пересування група учнів 5-А класу зайняла 2-е місце. У  рамках обласного освітнього проекту «Рідна Сумщина» були представлені такі роботи: за напрямом «Пам’ятки архітектури та нові архітектурні споруди» у ІІ віковій категорії робота учнів 5-А класу «Пам’ятки архітектури вулиці Троїцької» – 2-е місце; за напрямом «Місцевий товаровиробник: минуле, сьогодення, майбутнє» у ІІІ віковій категорії робота Приходько Маргарити, учениці 11-А класу, «АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» – 1-е місце; за напрямом «Народні ремесла та промисли Сумщини» у ІІ віковій категорії робота «А мати рушник вишивала…» учениці 8-А класу Молодики Аліни – 3-є місце. У 2013 р.  у рамках обласного освітнього проекту «Рідна Сумщина» за напрямом «Музейні скарби Сумщини: старовинні садиби» була представлена робота учениці 6-А класу Ковінько Віри «Будинок з казки» – 2-е місце; за напрямом «Народні ремесла рідного краю»  робота учениці 10-А класу Онищенко Ярослави «Лялька-мотанка» – 2-е місце. На Всеукраїнський конкурс мультимедійних проектів «Врятувати від забуття» направлений відеоролик «Про мужність, смерть і безсмертя» Онищенко Я. У 2014 р. у рамках обласного освітнього проекту «Рідна Сумщина» за напрямом «З бабусиної скриньки» направлена робота учениці 11-А класу Сотник Інни «Прикраса, яка об’єднує покоління» (додаток Е).

 На основі опрацьованої літератури, зібраних матеріалів учні разом із учителем готують і проводять уроки мужності, екскурсії, мультимедійні тематичні презентації («Про мужність, смерть і безсмертя», «Храми Сумщини», «Архітектурні пам’ятки вулиці Троїцької» тощо).

 Результати роботи були висвітлені у друкованих виданнях (додаток К).

 Висновки

 Модернізація, гуманізація, демократизація українського суспільства, швидка зміна техніки та впровадження новітніх технологій вимагає формування всебічно розвиненої особистості, здатної втілити власний творчий потенціал для вирішення нових завдань, що виникають.

  Учень у реальному житті може стати конкурентоспроможним та успішним, у чому допомагають уроки історії, на яких  використовуються нестандартні методи та прийоми навчання, технології інтерактивного навчання, комп’ютерні технології, різноманітні творчі завдання,  елементи науково-дослідницької діяльності тощо.

 Необхідною умовою для розвитку й реалізації особистості учня є  вміння вчителя створювати творчу атмосферу, підтримувати і стимулювати ініціативу учнів, упроваджувати особистісно-орієнтований підхід, стимулювати внутрішню мотивацію та власну потребу у творчості самих школярів. Одним із вагомих факторів, який впливає на бажання учня реалізувати свій потенціал є особистість учителя. Виховати творчого учня може лише той учитель, який сам працює творчо.

Нагороди